Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 20.10.2020 визнав протиправним та скасував рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України про відмову у наданні поліцейському статусу Учасника бойових дій. Зобовязано прийняти рішення про встановлення цього статусу та видати відповідне посвідчення. Рішення вступило в законну силу. Чому Комісія відмовила та у чому незаконність такого рішення ми опишемо в цій статті.
Співробітник Національної поліції України у 2014 році був відряджений на три дні до м. Попасна Луганської області для збору матеріалів необхідних для виконання службових завдань.
У подальшому, в квітні 2015 року поліцейський знову був відряджений до міста Краматорськ Донецької області для виконання службових завдань. На цей раз на пять діб.
Враховуючи, що в періоди відрядження на зазначеній території велися бойові дії, працівник поліції звернувся до керівництва з клопотанням надати статус учасника бойових дій. Відповідні документи були направлені на розгляд до комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, документи для надання позивачу статусу учасника бойових дій.
Рішенням комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни в грудні 2018 року поліцейському відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій. Таке рішення обґрунтовувалась тим, що на розгляд Комісії не було надано наказ керівника АТЦ при СБУ про безпосереднє залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь позивача у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення більше 30 діб.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив, з урахуванням уточнень, визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни № 5/III/1 від 28.12.2018 про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій; визнати, його таким, що підпадає під дію п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учасник бойових дій; зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України видати йому посвідчення учасника бойових дій, передбаченого п. 9 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (надалі - Порядок №413).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням, адвокати позивача подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що положення чинного на момент виникнення у позивача права на встановлення статусу учасника бойових дій законодавства не передбачали такої умови, як участь у зоні АТО протягом 30 днів або надання документів, які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, а тому, в силу ст.58 Конституції України, відповідні зміни, внесені до порядку №413 не розповсюджуються на спірні правовідносини.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивач залучався до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, а відтак позивачу відповідно до вимог абз.3 п.4 Порядку № 413 необхідно було надати додатково документи, які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів, які до комісії позивачем надано не було, а тому відмова у наданні статусу учасника бойових дій є правомірною.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів прийшла до висновку, що вимога про перебування в зоні проведення бойових дій не менше 30 діб не може бути застосована до осіб, які перебували в зоне АТО довнесення відповідних змін в законодавстві. Враховуючи, що на період відрядження поліцейського, будь яких обмежень щодо кількості днів перебування не було встановлено, відмова у наданні статусу учасника бойових дій через незначний строк перебування в зоні бойових дій є незаконноюю.
Якщо у Вас виникли питання або Вам потрібна консультація з аналогічного питання, звертайтеся просто зараз в ЧАТ, або зателефонуйте нам.
Також Вам буде цікаво:
コメント