Абзацом 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Однак чи передбачена виплата вихідної допомоги при звільнені за сімейними обставинами?
На практиці мають місце випадки, коли військові частини відмовляють у виплаті одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» через такі сімейні обставини, як:
у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Така відмова обґрунтовується тим, що вище зазначені підстави для звільнення не зазначені у «Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року №413.
Чи правомірна така відмова?
Така відмова неправомірна. Зокрема варто зазначити, що Переліком №413 передбачено сімейні обставини та інші поважні причини, які можуть бути підставою для звільнення військовослужбовця, але тільки у мирний час.
У той самий час, абзац 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає вичерпні критерії, настання яких формує право військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме:
звільнення з військової служби за сімейними обставинами;
наявна вислуга 10 років і більше.
Навесні 2022 року до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка передбачає підстави для звільнення військовослужбовця з військової служби, було внесено зміни та визначено новий перелік сімейних обставин та інших поважних причин, які є підставою для звільнення військовослужбовця під час дії правового режиму воєнного стану.
Таким чином, на час дії правового режиму воєнного стану перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення військовослужбовця передбачено ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Поряд із цим норми Порядку №413 не було приведено у відповідність із Законом та не доповнено передбачений у ньому перелік сімейних обставин.
Таким чином, актом вищої юридичної сили, яким є Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», передбачено сімейні обставини, які є підставою для звільнення з військової служби та формують право військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні згідно ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Однак військові частини тлумачать вказані розбіжності в законодавстві у власних інтересах, стверджуючи, що якщо Порядком №413 сімейну обставину, яка стала підставою для звільнення військовослужбовця, не передбачено, відповідно і підстави для виплати вихідної допомоги немає.
В такому випадку своє право на виплату слід відстоювати в судовому порядку. Маємо позитивну практику з вказаного предмета спору.
Тому якщо потрібна допомога, звертайтеся до нас в ЧАТ або за телефоном! Усна консультація безоплатна.
Приєднуйтесь до Telegram каналу та залишайтесь в курсі новин законодавства і судової практики у військовому праві.
Також може бути цікаво:
Kommentare