Військовослужбовець має право на виплату середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку при звільненні

Вчергове відстояні права військовослужбовця, з яким при звільненні з військової служби військовою частиною не було проведено повний розрахунок по усім видам забезпечення. Зокрема суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій підтримали позицію Подільського юридичного центру та погодилися з тим, що в частині, яка не врегульована спеціальним законодавством, субсидіарно до військовослужбовців застосовуються норми Кодексу законів про працю України. Так, положеннями пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Разом з тим, спеціальними нормативно-правовими актами не встановлено відповідальності роботодавців за невчасне здійснення виплат всіх сум, які підлягають сплаті, що ставить таких осіб у вкрай невигідне становище, оскільки фактично позбавляє їх гарантій на фінансове забезпечення соціально-побутових потреб та створює умови для неналежного виконання роботодавцем своїх обов'язків. В той же час такий порядок встановлений Кодексом законів про працю України. При цьому, згідно з частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини. А тому, враховуючи, що розрахунок при звільненні позивача був проведений із ним лише 24.04.2018, суд прийшов до висновку, що вимоги останнього щодо стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби по день фактичного розрахунку, на підставі частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, є обґрунтованими. Виходячи з викладеного суд вирішив адміністративний позов задовольнити та стягнути з військової частини А 1619 на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 січня 2017 року по 24 квітня 2018 року включно в розмірі 110914,65 грн. http://reyestr.court.gov.ua/Review/79836364